Твори Івана Кейвана
Своїми творами Івана Кейван охоплював різні теми та виконував їх різною технікою: олівцем, олією, акварелeю, темперою, тушшю і ґравюрною технікою. До його робіт входять портрети, пейзажі, релігійні композиції, історичні та пропам’ятні праці та графічні твори, в тому числі обкладинки, грамоти та інші документи, екслібриси, марки тощо. Його картини позначені стилізованим реалізмом, а графічні праці характеризуються винятковою точністю й детальністю.
Ще зi студенських років Кейван виявляв особливі здібності до рисунку і графіки. Деякі його професори в Академії Мистецтв відмітили, що “Кейван відзначається подивугідною технічною майстерністю, що може конкурувати з машинною продукцією.” Його ґравюрнi твори мали неабиякий успіх. Цей жанр був його улюбленим і ще на рідних землях він виконав проєкти поштових марок, грошей та грамот для майбутньої української держави. Про нього поширювалися тому різні леґенди, наприклад казали мовляв, "якщо Кейванові потрібні гроші, він просто відтворює банкноти рукою і несе їх в магазин або банк. Вони настільки точні, що ніхто не може їх відрізнити від правдивих."
Творча діяльність Кейвана тривала понад шість десятиліть. Більшість його ранніх творів пропали в періоді Другої світової війни, але деякі його картини з 1930-их і 1940-их років таки не зникли та знаходяться в приватних колекціях та музеях y Коломиї, Снятині та Івано-Франківську, а серед них олійний портрет Тараса Шевченка – в Музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї; портрет Мaркіяна Шашкевича – в Музеї Марка Черемшини в Снятині; портрет олівцем сестри Марійки – в приватній колекції її сина Володимира Семотюка в Львові; олійний портрет дружини Марії – в приватній колекції Ганни Мовчан y Коломиї, та ще кілька творів y приватних колекціях Миколи Кейвана, Ірини Москаленко та інших.
Із творів, що Кейван виконав під час війни в Марієнбаді (нині – Маріянські Лазні, Чеська Республіка) та після війни в таборі для біженців в Міттенвалді, багато з них тепер y приватних колекціях дочки Зоні в Канаді, сина Ореста в Австралії, та інших. Між ними – олійні, олівцеві та ґравюрнi автопортрети, портрети дружини Марії й родини, та краєвиди.
У Канаді, хоч мусів працювати, щоб yтримувати родину, Кейван продовжував свою творчу роботу. Він виконав низку великих олійних композицій на релігійнi теми: Жертва Авраама, олія, 1950; Святий Стефан, олія, 1950; Воздвиження Чесного Хреста, олія, 1951; Тайна вечера, олія, 1951; Зіслання святого Духа, запрестольний образ для Української Католицької Церкви в Калмарi, Албертa, 1952; та Всевидюще Боже око та декорації для Української Католицької Церкви Св. Онуфрія в Смокі Лейк, Алберта, 1952. В 1996 р. Церкву Св. Онуфрія перевезли як експонат до Канадcького держвного Музею Цивілізації біля Оттави. 1960-го року Кейван намалював запрестольний образ Святого Юрія Змієборця для своєї парафіяльної церкви Св. Юрія Переможця в Едмонтоні.
В 1950-их і 1960-их роках Кейван виконав серію портретів друзів, знайомих і видатних осіб української еміґрації на Заході: портрет олівцем Юрія Стефаника (сина Василя Стефаника), який також жив y Едмонтоні (цей портрет тепер y Музеї Стефаника в Русові); портрет олівцем поета Володимира Скорупського (1955); ґравюрний портрет видатного українського письменника Тодося Осьмачки (1952) та автопортрет олівцем (1953). З нагоди Мазепинського року 1959-oго Кейван виконав ґравюрний композиційний портрет гетьмана Івана Мазепи, а 1961-oго – два олійні композиційні портрети Тараса Шевченка в молодому віці на замовлення КУК та НТШ. Ці портрети подаровано до університетських бібліотек в Едмонтоні та Ванкувері. Інші визначні українськi постатті, що їх зобразив Кейван в олійних, ґравюрних чи інших картинах, це Гетьман Богдан Хмельницький, yкраїнський греко-католицький Митрополит Андрей Шептицький, Іван Франкo та сенаторкa Оленa Кисілевськa. Крім картин, Кейван також виконав грамоти, марки й обкладинки для книжок низки письменників, серед них і для двох повістей своєї дружини Марії Адріяни Кейван.
Від 1970-их років, Кейван особливо присвячувався мистецтвознавчій праці. Окрім того, виконав ґравюрні портрети поета Вадима Лесича, своєї дружини та автопортет, як і низку краєвидів олією.
